Published at 06 Jun 2025
Повне відео https://youtu.be/giI2SVu3COk Моя дитина в один день засинає і говорить мені: "Мама я не хочу прокидатися того що мені треба проснутися йти до школи в яку я не хочу йти" І я просто розплакалася кажу все я поїду додому вже все все не хочу більше Це йому скільки було Десять Колеги з якими я працювала запропонували роботу Я тут пройшла всі співбесіди і поїхала додому Ти віддалено пройшла співбесіди- Да На посаду регіонального Ну я вже не пам'ятаю як там правильно воно називалося З фінансової частини так в Наукпошти був була потрібна людина пов'язана з моєю діяльністю колишньою банком Вони хотіли відкривати як СТТ щоб був банк і потрібен був керівник і вони шукали людину І вони мені запропонували знайшли мене в Фейсбуці за що я безмежно вдячна Це наші колеги Ми ж з тобою працювали разом в Універсалі Скажемо що всім універсалівським привіт І я повернулася додому в Україну А потім почалася війна Влаштувала дитину в Україні в школу Дитина ходила до школи дуже раділа що на своїй мові почав знову там як би йому дуже нра-- подобалося там Каже я ніколи не запам'ятаю як він говорить коли війна почалася я його відвела в школу і потім зранку каже мама такий день був щасливий Я кажу: "Чого було мало дітей Зі мною всі спілкувалися" От ж таки люта Так я відвела його в школу Наразі от я вже тобі кажу що мені вже немає вибору тому що немає куди повертатися В Запоріжжя їхати небезпечно Ну так так Десь поїхати в Україну я не бачу в цьому якоїсь перспективи тому що невідомо як буде далі Насправді Є син сину вже тринадцять років на сьогодні і ніхто не знає як буде далі Мабуть потрібно трошки-- я й так завжди була ну типу дитина це дуже дуже важливо А от коли це сталося що я повернулася в Україну я собі подумала що я привезла дитину в таке жахіття ще щось станеться або десь взорветься або десь прилетить біля хати тому що було і в перші дні бомбардування було іАеропорту запорізького Ну і взагалі були вибухи Я й прокидалася під вибухи І я думаю от зараз ще станеться Я привезла дитину заради я так вважала що десь свого егоїзму тому що я хотіла повернутися- Да реалізації І це я вважала що це якби мій егоїзм І це не дуже добре Я маю робити для дитини в першу чергу А зараз вже коли вже дитині тринадцять років я взагалі вважаю що це так класно щось робити для когось Це дуже для мене важливо тому що цей період він дуже короткий Час от раз два і він уже виросте йому вже якби час уже видно зараз видно Умовно ще п'ять чи шість років- І він поїде вчитись кудись Вчитися або будуть уже свої друзі вже свої інтереси Я вже не так буду я вже не так потрібна як було раніше #стельмах #португалія #адаптація