Рим - Досліджуйте найкращі пропозиції нерухомості

Рим (лат. та італ. Roma) — столиця та найбільше місто Італії (за населенням агломерації поступається Мілану та Неаполю). Адміністративний центр області Лаціо та однойменної територіальної одиниці Рим, прирівняної до провінції. Розташований на річці Тібр. Частина території Риму належить до держави Ватикан.

Заснований у 753 р. до н. е. Рим — одне із найстаріших міст Європи, столиця давньої цивілізації. Ще в античності (III століття н. Е..) Рим називали «Вічним містом» (лат. Roma Aeterna, Urbs Aeterna). Одним із перших так назвав Рим римський поет Альбій Тібулл (I століття до н. е.) у своїй другій елегії. Уявлення про «вічність» Риму багато в чому збереглися після падіння давньоримської цивілізації, принісши відповідний епітет в сучасні мови.

Також Рим називають "містом на семи пагорбах". Спочатку поселення розташовувалися на пагорбі Палатин, згодом були заселені сусідні пагорби - Капітолій та Квіріналу. Дещо пізніше поселення з'явилися на останніх чотирьох пагорбах

Історія

Стародавній Рим
Згідно з найпоширенішою легендою, брати Ромул і Рем, народжені від дочки царя Альба-Лонги, Реї Сільвії і бога Марса, виросли на березі Тибру. Відновивши на троні Альба-Лонги законного правителя — свого діда Нумітора, Ромул та Рем повернулися до Тибру для заснування колонії. Між братами виникла сварка: Ромул убив Рема та заснував укріплене поселення на Палатині. У першому столітті до зв. е. було обчислено кілька дат заснування Риму, найвідоміша з яких - 21 квітня 753 року до н. е.

Ромул називається першим царем Риму. Усього традиція називає сім царів. Цар Сервій Туллій традиційно називається будівельником відомої Сервієвої стіни. Стіна та пов'язана з нею фортеця на Капітолійському пагорбі захищали місто як мінімум з VI століття. З того ж часу на річці з'являється пристань, у місті виникають громадські будинки, святилища та Форум як його адміністративний та торговий центр. Під час царської доби у Римі з'являються перші храми, зокрема Храм Юпітера, Храм Вести та Храм Януса.

За повідомленням історика Тита Лівія, Сервій Туллій під час першого перепису нарахував у Римі 80 тисяч громадян.

Республіканський Рим
Довгий час місто було обмежене Сервієвою стіною, яка була не стільки фізичною, скільки сакральною межею міста (для позначення кордону Риму використовувався термін помірянь). З V століття до зв. е. до межі міста входить Авентинський пагорб [5]. У міру розширення Римської держави було прокладено дороги, які спочатку пов'язали Рим із колоніями в Італії, а потім і з віддаленими провінціями.

Імператорський Рим
Гай Юлій Цезар спорудив нову будівлю сенату та заклав основу нової колосальної базиліки на західній стороні форуму, названої його ім'ям. Йому належить ідея створити нову територію для громадських будівель на Марсовому полі і з'єднати рядом будівель громадського і релігійного характеру старе місто біля форуму з новим містом на Марсовому полі. Рим з цього часу втрачає свій характер укріпленого міста, простір усередині Сервієвої стіни остаточно забудовується, до меж міста входять і передмістя.

Рим у Середньовіччі
Папа Лев III покладає імператорську корону на голову Карла Великого на Різдво 800 р. у Римі, мініатюра з Великих французьких хронік, ок 1455—1460 р.
У 476 році Одоакр скинув останнього західно-римського імператора поступився місцем остготу Теодоріху, правління якого ознаменувалося початком широкої реставраторської діяльності в місті.

У війні Візантії з остготами (536—552) Рим шість разів облягався і переходив з рук в руки. У цьому остготські царі, і особливо Тотила, брали численних заручників у складі жителів Риму, що призвело до знищення найзнатніших прізвищ і зменшило населення Риму до 30—50 тис. людина. Керівну роль серед населення замість переважно загиблої римської знаті стало грати численне духовенство на чолі з Папою Римським.

Протягом наступних двох століть (570-750), коли значна частина Італії була відторгнута від Візантії лангобардами, папи стали відігравати першу роль у світських справах міста при номінальному підпорядкуванні слабкої Візантії (рівненському екзарху).

Рим у Новий та Новий час
Італійські берсальєри штурмують Рим. Картина часів Рісорджіменто
У лютому 1798 року французькі війська під командуванням Бертьє зайняли Рим. Було проголошено Римську республіку. Від папи Пія VI вимагали зречення світської влади. Він відмовився, був вивезений із Риму та помер у вигнанні. Французи вивозили з Риму витвори мистецтва. Незабаром, однак, рух австрійського генерала Мака на Рим змусив французів залишити місто, і 26 листопада 1798 він був зайнятий військами неаполітанського короля Фердинанда I. Після цього багато республіканців були страчені. У вересні 1799 року неаполітанці залишили Рим, а 1800 року новий папа Пій VII прибув до нього.

В 1808 Наполеон I скасував Папське держава, а Пій VII був вивезений з Риму. Потім 1811 року Наполеон проголосив римським королем свого новонародженого сина. Епоха французького панування була ознаменована значним розвитком міського благоустрою: жебрацтво було викоренено, багато було зроблено для освітлення вулиць. Тоді ж почали розкопувати за суворим науковим планом.

Після поразки Наполеона 2 травня 1814 Пій VII повернувся до Риму і Папська держава була відновлена.
Восени 1848 року у Римі розпочалася революція, папа Пій IX утік у Гаету, і 6 лютого 1849 року знову проголошено Римська республіка. Але в липні 1849 року Рим був узятий французькими військами під командуванням Ш. Удіно, і 14 липня Удіно формально оголосив про відновлення в Римі папської влади. У квітні 1850 року Папа повернувся до Риму. Французький гарнізон залишив Рим лише 1866 року.

20 вересня 1870 року війська Італійського королівства зайняли Рим, і він став столицею королівства.
1922 року відбувся марш на Рим італійських фашистів. 1929 року в результаті Латеранських угод на території Риму було створено державу Ватикан.

Під час Другої світової війни Рим, на відміну від багатьох європейських міст, загалом уникнув руйнувань, проте зазнав німецької окупації у 1943—44 роках і був звільнений англо-американськими військами 4 червня 1944 року.

Географічне розташування
Рим знаходиться в регіоні Лаціо в центральній Італії на річці Тибр (італ. Tevere). Початкове поселення виникло на пагорбах, які виходили на брід поряд з Тибрським островом, єдиний природний брід річки у цьому районі. Рим царів був побудований на семи пагорбах: Авентинському пагорбі, Целійському пагорбі, Капітолійському пагорбі, Есквілінському пагорбі, Палатинському пагорбі, Квірінальському пагорбі та Вімінальному пагорбі. Сучасний Рим перетинає також іншу річку — Аньєну, що впадає в Тибр на північ від історичного центру міста.

Хоча центр міста знаходиться приблизно за 24 кілометри (15 миль) вглиб від Тірренського моря, територія міста тягнеться до самого берега, де розташований південно-західний район Остії. Висота центральної частини Риму коливається від 13 метрів (43 фути) над рівнем моря (під основою Пантеону) до 139 метрів (456 футів) над рівнем моря (пік Монте-Маріо). Римська Комуна займає загальну площу близько 1285 квадратних кілометрів (496 квадратних миль), включаючи безліч зелених зон.

Адміністративний поділ
Основна стаття: Адміністративний поділ Риму
З 1972 року місто було поділено на адміністративні райони, які отримали назву (одн. ч.; до 2001 року називався circoscrizioni). Вони були створені з адміністративних міркувань посилення децентралізації у місті. Кожен муніципалітет управляється президентом і порадою з двадцяти п'яти членів, які обираються його мешканцями кожні п'ять років. Муніципалітети часто перетинають межі традиційного, не адміністративного поділу міста. Спочатку муніципалітетів було 20, потім 19, а 2013 року їх кількість скоротилася до 15.

Економіка
Рим є столицею Італії, тому в ньому є резиденції всіх основних інститутів нації, включаючи президента, уряд, обидві палати парламенту, Конституційний суд і Вищий касаційний суд Італійської Республіки. У Римі знаходяться дипломатичні представництва всіх країн у державах Італія та Ватикан. У Римі розташовані штаб-квартири деяких спеціалізованих установ Організації Об'єднаних Націй

Населення
Населення Риму станом на 2023р.